Ранній розвиток дитини: огляд найбільш відомих методик

Опубліковано 01 Лютий 2021 о 10:00

Блог Діти в місті Тернопіль >  IT-Kids >  Ранній розвиток дитини: огляд найбільш відомих методик

Photo: Freepik

«Дітям до семи років ще рано навчатися» — стверджують одні. «Після трьох — уже пізно», — похмуро констатують інші. А тут ще реклама центрів раннього розвитку межує з фантастикою «Ви позаздрите своїй дитині!», «Алфавіт з шести місяців», «Розвиток обдарованості з пелюшок»… Не дивно, що мами впадають у відчай від неможливості розібратися в океані педагогічних методик і відшукати ту, яка підійде саме їхній дитині.

Батьківська тривога — як дати своєму чаду найкращу освіту — зрозуміла. Тому ми вирішили зробити огляд найбільш популярних методик раннього розвитку та розглянути їхні переваги та недоліки.

Педагогіка Монтессорі

Photo: Freepik

Основний принцип методики Марії Монтессорі — допомога дітям в самостійному вивченні навколишнього світу в спеціально створених сприятливих умовах. Центральну зону методики займає сама дитина, яка має без стороннього втручання працювати з різним матеріалом, щоб розкрити творчий та інтелектуальний потенціал.

Надзвичайно цікаві методичні посібники, розроблені Марією Монтессорі, наприклад, бульбашки з піпетками. Забарвлену рідину треба набрати з пляшечки в піпетку і акуратно перелити в спеціальні ємності, а потім назад в пляшку, бажано не розплескати. Ємності з губками використовуються приблизно з тією ж метою: вода набирається в губку, а потім віджимається з неї в ємність. У такий спосіб розвивається моторика пальців, кисті. Математику малюки вивчають, нанизуючи намистини. Шорсткі букви з оксамитового паперу, наклеєні на картон, — посібник для навчання письму. Діти освоюють алфавіт через тактильні відчуття. Адже писати можна не тільки на папері, а й пальчиком на піску, на манній крупі. Такі заняття виробляють по-справжньому хороший почерк.

Плюси:

• гарний розвиток внаслідок постійного тренування навичок за допомогою стимулюючих матеріалів;
• великий вибір дидактичних матеріалів, які дають змогу дітям вільно навчатися, пробувати себе в різних сферах;
• розвиток навичок самообслуговування;
• розвиток навичок самодисципліни.

Мінуси:

• більшість розвиваючих ігор вимагають обов’язкової участі дорослого (як мінімум в якості спостерігача);
• не всі Монтессорі-центри в нашій країні офіційні і дійсно працюють за цією системою;
• спочатку система створювалася для соціальної адаптації дітей, які відстають у розвитку і зовсім не обов’язково повинна принести користь більшості звичайних дітей;
• система орієнтована на розвиток логіки в збиток розвитку творчих здібностей і мови;
• відсутність ігрової діяльності дитини (наприклад, рольових ігор);
• автор методики не займалася вихованням власної дитини. Її погляди сформувалися зі спостереження за дітьми в притулках, тому сформульовані нею правила не завжди узгоджуються з сімейним побутом. Прикладом можна вважати першу заповідь: «Ніколи не чіпай дитину, поки вона сам до тебе не звернеться, в будь-якій формі».

Для того, щоб допомогти вам, батьки, вибрати ідеальний заклад для свого малюка, ми підготували добірку сучасних центрів розвитку Тернополя.

Центри розвитку для дітей у Тернополі (позашкільне навчання)

Методика Глена Домана

Photo: Freepik

Методика американського вченого Глена Домана складається з чотирьох основних частин: фізичний розвиток, навчання рахунку, читанню, засвоєння енциклопедичних знань. Глен Доман встановив, що розвиваючі заняття ефективні в період найбільшої активності кори великих півкуль, тобто у віці до семи років, але й до одного року малюк може заучувати і систематизувати найрізноманітнішу інформацію.

«Картки Домана» — це картонні картки зі словами, математичними діями, фотографіями птахів, рослин, тварин, відомих людей і так далі. Ці картки батько або викладач показує малюкові упродовж дня буквально на кілька секунд кожну, поступово додаючи нові зображення. Великий інформаційний потік активізує розвиток дитини, «наштовхує» її на певні знання, іноді на шкоду творчому розвитку та розвитку дрібної моторики.

Плюси:

• інтелектуальний розвиток дитини внаслідок засвоєння великої кількості інформації;
• можливість займатися вдома з мамою.

Мінуси:

• методика не передбачає розвиток дрібної моторики, сенсорики, а також таких понять, як, форма, розмір, величина;
• картки Домана не вчать логічно мислити, аналізувати явища, робити висновки, отже, у дитини не розвиваються творчі та дослідницькі здібності;
• картки Домана не передбачають знайомство малюка з фактами, з якими він стикається в житті, які зустрічаються в казках, віршах, пісеньках, іграх.

Вальдорфська система

Photo: Freepik

Ця методика не сприймає раннє інтелектуальне навчання в будь-якому вигляді — до 7 років забороняється навантажувати дитину завданнями. Так, лише з 3-го класу дітей вчать читання, а до школи діти грають тільки іграшками з натуральних матеріалів. Початок активного розвитку інтелекту відбувається в той момент, коли сформується емоційний світ.

Ця система виховання забороняє використання телевізорів і комп’ютерів, позаяк у дітей швидко розвивається звикання, яке згубно впливає на духовний та фізичний розвиток дитини.

Плюси:

• розвиток незалежності;
• акцент на розвиток творчих здібностей;
• психологічний комфорт дитини в період раннього дитинства.

Мінуси:

• методика не передбачає інтелектуальний розвиток;
• відсутність оцінок та змагань не сприяють появі лідерських якостей;
• заборона користуватися гаджетами. Погодьтеся, в сучасному суспільстві практично нереально ізолювати дитину від гаджетів, інтернету та телевізора.
• труднощі з адаптацією до шкільного життя.

Методика Зайцева

Photo: Freepik

Головний постулат методики Зайцева — дитина всьому вчиться в процесі гри. Тому вся інформація на уроках подається в ігровій формі в максимально вільній дружній атмосфері. Втім, заняття не є розвагою, і дають міцні знання.

Займатися за методикою Миколи Зайцева можна і вдома, і в дитячому садку або розвиваючому центрі. Дитина здобуває навички письма, швидко вчиться читати. При домашньому навчанні батькам доведеться спочатку самим розібратися зі всіма аспектами цієї методики, перш ніж давати її дитині.

Плюси:

• можливість займатися вдома з мамою;
• швидке навчання читання в ігровій формі;
• розвиток інтуїтивної грамотності на все життя.

Мінуси:

• логопеди і дефектологи говорять про те, що малюки, вивчившись читати «за методикою Зайцева», часто «ковтають» закінчення, не можуть розібратися в складі слова (адже вони звикли ділити його виключно на склади і ніяк інакше);
• дітей доводиться перенавчати вже в першому класі, коли вони починають проходити фонетичний розбір слова, і вчитель просить викладати слово на картках: голосний звук — червона картка, дзвінкий приголосний — синя, глухий приголосний — зелена; в методиці Зайцева звуки позначені зовсім іншими кольорами.

Методика Нікітіних

В основі системи Нікітіних лежить, насамперед, праця, природність, близькість до природи і творчість. Діти — господарі собі, своїм вчинкам і розпорядку. Батьки ні до чого не примушують їх, лише допомагають розбиратися в складних життєвих і філософських проблемах. Методика містить методи загартовування і фізичного розвитку.

У заняттях дітям надається повна свобода творчості — ніяких спеціальних тренувань, зарядок, уроків. Діти займаються, скільки хочуть, поєднуючи спорт з іншими видами діяльності.

Вдома також створюється відповідна атмосфера: спортивні снаряди розташовані всюди поряд з меблями та іншими домашніми речами.

Плюси:

• розвиток самостійності у дитини;
• високий інтелектуальний розвиток дитини;
• розвиток образного і логічного мислення;
• формування творчого підходу до вирішення завдань;
• ігрова форма навчання;
• розумовий і фізичний розвиток дитини.

Мінуси:

• відсутність посидючості та терплячості у дитини з огляду на те, що всі заняття проводяться виключно за її зацікавленістю;
• спосіб життя складно підтримати в умовах міста;
• екстремальні методи загартовування.

Головне — не перестаратися

Автори цих відомих методик колись самі були батьками. Тож не дивно, що мами й тата — ті, кого гостріше всіх стосуються питання виховання і освіти дітей, — стають майже професійними педагогами.

У деяких сім’ях захоплюються однією методикою, в інших — «схрещують» виховання «за Нікітіним» з вихованням «за Монтессорі». Так і повинно бути — схеми, навіть найталановитіші і найрозумніші, залишаються всього лише схемами, а живе натхненне виховання дітей ніколи не вкладається в шаблони.

Але все добре в міру. Впізнавання нового завжди манить дітей, що наближаються до віку «чомучки». Але якщо очі малюка згасли, кидайте всі «розвиваючі» заняття і без нарікань перемикайтеся на заколисування улюбленого ведмедика. Інакше трапиться так, як з однією мамою, яка сумлінно виконувала програму-максимум Глена Домана. В результаті дівчинка до трьох років знала дві іноземні мови і складала в розумі тризначні цифри, але ніколи не посміхалася. Не було головного в спільній творчості матері і дитини — радості пізнання. Звичайно, не автор методики винен в цьому. Якщо уважно читати між рядків всіх відомих методик раннього розвитку, неодмінно зупинишся на словах: «Чудо в самій дитині, а не в методиці».